У серці Карпат, на березі річки Уж, розташоване місто, що манить своєю неповторною атмосферою. Ужгород – це не просто місто, це мультикультурний оазис, який вбирає в себе аромат кави, старовинну архітектуру та чарівні мініпам’ятнички. В Ужгороді архітектурні шедеври обрамлені запахами свіжозавареної кави. Серпантинні вулички ведуть крізь тисячолітню історію, а дивовижні мініпам’ятнички прикрашають кожен куточок. Місто таємниче, наче добре збережений рецепт, що надихає. Ужгород відкриває свою душу для тих, хто готовий відчути його неповторність. В інтернаціональності Ужгорода схована його сила.
Поодиноко стоячи на останньому пагорбі Карпат, Горянська ротонда – кам’яна сторінка історії, що дає можливість заглянути в минуле міста, є однією із найстаріших споруд Ужгорода. Цей унікальний архітектурний шедевр, який відзначається у реєстрі національної спадщини під номером 190, вже понад 700 років служить святинею міста, пише сайт uzhhorodfuture.com.ua.
Винятковість Горянської ротонди
Горянська ротонда – це церква, що розповідає історію міста та про його перших мешканців. Однак її італійські фрески, які чарівно тримаються на стінах, стали не лише свідками величної історії Ужгорода, але й справжнім шедевром образотворчого мистецтва. Те, що робить Горянську ротонду винятковою, це її округла шестигранна форма. Серед безлічі храмів Європи, саме ротонда виділяється своєю унікальністю та рідкіснісною формою. Навіть історики схильні вважати, що саме з цієї архітектурної перлини стартує історія Ужгорода, яке вже стільки століть живе під пильним поглядом Горянської ротонди.
Уже на початку двадцятого століття, коли захоплюючі наукові відкриття в галузі історії круглих церков охопили історичні школи Європи, розпочалося дослідження Горянської ротонди. Саме тому цей кам’яний свідок століть теж став об’єктом ретельного аналізу та археологічних досліджень. Варто зазначити, що одним із ключових об’єктів наукової уваги стала церква Святої Анни в Горянах, яка в той час належала до складу Австро-Угорської імперії. Саме тому невипадково, що першими, хто взявся за вивчення цієї унікальної споруди, були угорські вчені. Після реставрації церкви у 1911 році, вчені отримали можливість вивчити матеріали, з яких були зведені стіни ротонди. Виявлена схожість матеріалів будівництва з матеріалами замкових романських стін призвела до захопливого висновку: Горянська церква, округла та чарівна, належить до періоду від 10 до 11 століття.
Стиль архітектурного шедевру
У 1921 році Михайло Новаківський вперше висловив ідею впливу візантійського стилю на архітектурний образ церкви. Флоріан Заплетал вважав чотирнадцятк століття часом побудови, а Коріятовича – можливим будівельником. І. Крал пов’язував його з архітектурними спорудами Великоморавської держави дев’ятого століття, а літератор Василь Пачовський навіть вбачав сліди галицьких храмів. Також варто зазначити, що дослідник Володимир Залозецький порівнював стиль круглих церков на Балканах, вказуючи на романські ротонди 11-12 століть. У той час, як відомий архітектурний експерт Володимир Січинський виявив особливий інтерес до будівельного матеріалу та кладки ротонди, роблячи висновок, що церква належить до 10 століття та була створена під впливом візантійської архітектурної школи. Січинський також, звернувши увагу на деталі, вперше зацікавився будівельними та стилістичними особливостями цього архітектурного джерела.
Глибокі розкопки історичних та архітектурних деталей Горянської ротонди увійшли в новий етап у роки радянської ери. Один із перших дослідників, Григорій Логвин, помітив, що час її будівництва може датуватися 13 століттям, вказавши на можливу участь архітекторів із Галичини. Зовсім протилежні погляди висловив видатний закарпатський історик Петро Сова, який представив нову гіпотезу – будівництво церкви відбулося у 12 столітті під керівництвом монахів ордену Святого Павла. В кінці шістдесятих років угорські дослідники, зокрема Гервес-Молнар, приділили особливу увагу ротондам Панонії. Їх узагальнюючі дослідження привели до висновку, що Горянська ротонда має близьких “родичів” серед ротонд угорських сіл Кісомбор і Корчо. Захопливою знахідкою стало виявлення спільних геометричних форм і будівельного матеріалу, що вказує на можливість об’єднання цих трьох церков в один архітектурний ряд, аргументуючи дату їхнього будівництва в одиннадцятому столітті.
Нині Горянська церква Покрови Пресвятої Богородиці, яку вже перейменовано, вражає своєю архітектурною елегантністю. Шестикутна будова з врізаними навпівкруглими нішами і тамбуром з вікнами не може не привертати увагу. Справжньою окрасою вважаються внутрішні стіни, розписані художниками 14 століття у стилі італійської проторенесансної школи Джотто.
Відкриття мініскульптури “Ротонда Святої Анни”
Також у прекрасному Закарпатті, недалеко від Горянської ротонди, 26 вересня 2021 року відбулася важлива подія – відкриття мініскульптури “Ротонда Святої Анни”. Ця творча ініціатива стала знаком поваги до найстарішого діючого храму регіону. На елегантному постаменті, що вироблений із місцевого андезиту, вирує бронзова скульптура. Вона втілила найстарішу частину ротонди, яка нині розташована на відкритій книзі. Свята Анна, покровителька книг і друку, вражає своєю благородністю та гідністю. Вона в руках святителя тримає літери Альфа та Омега, символізуючи початок і кінець.
Ініціатором цього проекту став видатний меценат Василь Гомонай, а авторський тандем скульптора Романа Мурника та коваля Степана Руснака забезпечив реалізацію цієї творчої ідеї. Ініціативу також підтримав Богдан Савула, чия духовна настанова сприяла створенню цього унікального твору, який несе в собі духовну глибину та культурне сплетіння епох.
