У захоплюючому регіоні Закарпаття є справжня історична перлина – Ужгородський замок. Фортеця розташована на вершині Замкової гори та вважається архітектурним шедевром, що переносить кожного туриста в тисячолітню добу, де графи жили у резиденціях, коли точилися запеклі бої у його стінах. У цій статті на uzhhorodfuture.com.ua про таємниці та історію Ужгородського замку.
Ужгородський замок у період нападу мадярів
Із дерев’яної фортеці дев’ятого століття Ужгородський замок еволюціонував у могутню оборонну споруду, що стала свідком численних випробувань і величних перемог. До прикладу, на той період, коли замок зачепили перші промені світла, територію оточили білі хорвати, що заселили ці землі. З цього місця виходила історія князівства з Лаборцем на чолі. Проте ті далекі часи випробувань, боротьби та величі перетворились на чорні сторінки в літописі, коли напали мадяри. Велика битва за Ужгород тоді стала справжнім моментом перевороту, адже мадяри заволоділи містом і спалили замок. Князь Лаборець, втікаючи від загрози, знайшов пристань у далекій фортеці Земплина, але його долю вирішили жорстокі руки ворогів над річкою Свіржава. У житті замку також зафіксована історія життя вождя мадярів Альмоша, який, поклавши життя заради свого князівства, знайшов вічний спокій у валі Земплинського городища.
У кінці десятого та на початку одинадцятого століть, коли рівнинна частина Закарпаття підпала під влакомітату Унг, Ужгородський замок став неприступною фортецею. Під час набігу половецької орди в 1086 році замок вистояв навіть перед силами хана Кутеска. Це перетворення відзначило початок ери кам’яних замків на Закарпатті, що свідчило про те, що страх в угорців залишився, і король Бела IV наказав зміцнити оборонні пункти на цих землях, аби запобігти подібним небезпекам у майбутньому.
Фортеця під час Середньовіччя
Історія Ужгородського замку насправді переплітається з різними епохами та подіями. Захоплива подорож в минуле починається ще у восьмому столітті, коли на вершині гори вже існувало поселення білих хорватів. Збудований наприкінці дев’ятого та на початку десятого століть, дерев’яний форт став резиденцією князя Лаборця. Але настали неспокійні часи. На замок напали угорці, які не лише спалили фортецю, але й відбудували її пізніше. У чотирнадцятому столітті замок потрапив у руки італійської династії Другетів, отримавши його в подарунок від угорського короля.
У період Середньовіччя у стінах замку постійно відбувалися численні облоги, через регулярні бунти селян та релігійні протистояння. Але варто зазначити, що вирішальний рубіж наступив із приходом Ференца Ракоці II, який підняв прапори визволення. Після його керівництва замок опинився під управлінням Міклоша Берчені, що перетворив його в центр культурно-політичного життя. В останній четверті сімнадцятого століття Ужгородський замок буловіддано уніатській єпархії, де був заснований богословський ліцей. Це було періодом інтенсивного розвитку, який тривав до приходу радянської влади.
Замок – як оборонна споруда. Вражаюча легенда
З роками оборонні споруди будувалися не тільки твердим щитом, але й за допомогою артпроєктів. Саме тому Ужгородський замок – це віддзеркалення майстерності італійських проєктантів епохи Другетів, які враховували кожен нюанс, створюючи неповторний шедевр. Завдяки цьому система оборони замку завжди вражала своєю простотою та надійністю. Замок має вигляд неправильного чотирикутника з бастіонами на кутах. Фортеця є неприступною, адже поблизу неї прорубано рів, а з одного боку навіть присутній обрив. Бастіони, які виступають за мури, створюють ідеальні умови для ефективного вогню вздовж оборонних ліній. Палац, розташований прямо поруч з ворітьми, також виконує ключову роль в системі оборони. Завдяки цьому створюється непроникна бар’єрна лінія. Варто пригадати й про унікальний колодязь глибиною тридцять метрів, що розташований на території замку. Його прорубали просто в скелі.
Фортеця завжди була місцем розмаїття. Замок гордо відображається на старовинній карті разом із церквою святого Юрія, яка, на жаль, залишається лише в пам’яті. Це говорить про те, що у споруді переважно жили релігійні люди. Втіленням старовини є палац, який колись мав три поверхи, нині їх є всього два. Величезний зал лицарів, таємничі підземелля, каземати, аромат закарпатського вина та відновлені камери для тортур – кожен куток віддзеркалює епічні сторінки історії цього видатного замку.
Є навіть цікава легенда, що додає фортеці загадковості. Кажуть, нібито в стінах старовинного Ужгородського замку за часів графа Другета, розкрилась історія кохання та зради, яка визначила долю його доньки. Вона закохалась у польського воєводу, ворога її батька. Драматичний поворот подій призвів до її замурування в стіні фортеці. Нині Біла Дама блукає під нічними зорями, шукаючи коханого і ллючи гіркі сльози. Ця легенда Ужгородського Замку несе в собі неповторний шарм, особливо під час захопливих нічних екскурсій.
