З 1993 року Ужгород має серед міст-побратимів чудове німецьке місто Дармштадт. Не завжди між ними було повне розуміння, до підписання угоди пройшло декілька років візитів кожної з делегації. Але сьогодні Дармштадт — надійна та відчутна підтримка не тільки для міста-побратима Ужгорода, а і для всієї України. Про це свідчить безліч спільних програм та проєктів, а також невпинна підтримка громадських та волонтерських організацій, пише сайт uzhhorodfuture.com.ua. Про те, як зароджувалася ця дружба між Ужгородом та Дармштадтом, згадує колишній міський голова Ужгорода Еміл Ландовський у своїй книзі «Ужгород на зламі епох».
Фріц Гленц — справжній друг України
Перші зустрічі делегацій відбулися в Дармштадті у 1990 році. Особливо велику, плідну і зацікавлену роботу з налагодження контактів між українським та німецьким містами виконав головний радник міського магістрату пан Фріц Гленц. Насамперед всю організацію з проведення дитячих Олімпійських ігор в Ужгороді у 1990 році він взяв на себе. З цього часу дитяча команда Ужгорода постійно брала участь у наступних спортивних іграх. Велика фінансова допомога була надана Дармштадтом для поїздки команди Ужгорода в Гамільтон до Канади в 1994 році.
Кількаразова гуманітарна допомога медичним закладам Ужгорода стала справжнім доказом дружності та істинного гуманізму. Жодна гуманітарна акція на користь нашого міста не відбувалась без участі Гленца. До Дармштадта відряджувалися групи різних категорій працівників міськвиконкому, директорів підприємств, колективів, учителів та учнів, комунальних служб, пожежників та працівників міліції тощо.
Це лист міського голови Ужгорода на імʼя Фріца Гленца:
«Нам дуже приємно, що завдяки Вашій допомозі позитивно проходять переговори з директором Хорстом Блекшмідтом по двох автобусах «Ікарус» і створенню в Ужгороді спільного підприємства по ремонту автобусів, а згодом і трамваїв. Дякуємо за сприяння у придбанні для комунального господарства двох прибиральних машин.
З дружнім привітом і найкращими побажаннями
Еміл Ландовський».
Зближення в медичній сфері
До Дармштадта запрошувалися лікарі Ужгорода, вони проходили там медичну практику та стажування. Міська лікарня систематично одержувала гуманітарну допомогу медичним обладнанням та ліками.
Уже в 1992 році із Дармштадта до Ужгорода приїхало дві штучні нирки та препарати для їх роботи. Також було одержано рентгенапаратуру та інше устаткування для кардіологічного відділення, різноманітне обладнання для міської дитячої лікарні.
На день річниці Незалежності України на площі Театральній міській швидкій допомозі були вручені ключі від машини, яка була обладнана кардологічною апаратурою. Також був налагоджений обмін практичним досвідом лікування хворих. Були непоодинокі випадки, коли до українських тяжкохворих викликали німецьких колег-лікарів та навпаки.
Уривок з листа пана обербургомайстра Петера Бенца до міського голови Ужгорода:
«Вельмишановний пане Ландовський! Пан Гленц передав мені один лист від родини Вереша з Ужгорода, в якому просять допомогти їх тяжкохворому шістнадцятирічному синові Павлу. Ми домовились з міською лікарнею, що тут приймуть юнака на медичне обстеження.
Просимо Вашого сприяння, щоб Павел Вереш зміг з одним супроводжуючим приїхати в Дармштадт для надання йому медичної допомоги.
З привітом — Ваш колега П. Бенц».
Випадок, який сприяв погіршенню стосунків між Ужгородом та Дармштадтом
На одній із зустрічей було вирішено випробувати можливості співробітництва двох міст на рівні комунальних міських господарств. Нараду щодо цього питання провели на базі фірми ХЕАГ, яка практично вела всю господарську діяльність на території Дармштадта і охоплювала виробництво та транспортування електроенергії, будівництво та обслуговування автобусних, тролейбусних та трамвайних шляхів сполучення, ремонт автобусів, тролейбусів, трамваїв.
Була запропонована схема створення спільного українсько-німецького підприємства. Дійшли згоди, що фірма ХЕАГ бере на себе зобовʼязання щодо фінансування проєкту створення на базі одного з ужгородських заводів ремонтного цеху з капітального ремонту автобусів марки «Мерседес» та «Ікарус», що були у використанні в містах землі Гессен. Домовлено також, що певна кількість українських спеціалістів пройде стажування на ремонтних заводах Німеччини з тим, щоб вони в майбутньому могли очолити окремі виробничі підрозділи вдома, в Ужгороді. Пан Блекшмідт заявив, що фірма ХЕАГ для запуску ремонтного цеху зможе виділити 2-3 мільйони німецьких марок. Разом з тим німецька сторона висловила думку про необхідність створення робочої групи, яка виїде в Ужгород для ознайомлення з матеріально-технічною базою одного з цехів.
Згодом делегація Дармштадта, очолювана п. Блекшмідтом, відвідала Ужгород. Керівництво директорату схвалило доповідь керівника делегації від фірми ХЕАГ і дозволило готувати проєктну документацію. Але радіти довелося недовго. Чомусь дирекція машинобудівного заводу на чолі з директором І. Ознобкіним почала затягувати прийняття рішення про створення спільного німецько-українського підприємства. Чи то був консерватизм у поглядах на нове життя, на ринкові відносини, чи то була інерція минулого з утопічними ідеями про повернення старих порядків, коли гроші знову щедро посиплються з центру у заводську касу… Хай там як, але до підписання угоди так і не дійшло. Ось так безславно закінчились намагання налагодити співпрацю на рівні малого і середнього бізнесу. Цей випадок негативно вплинув на подальшу співпрацю.
Відлига у стосунках
Але в Ужгороді не лишали надії відродити дружні стосунки з німцями. Після декількох відмов все ж таки паном Метцґером було прийнято запрошення відвідати Закарпаття. Він приїхав з невеликою делегацією до Ужгорода на першу річницю Незалежності України.
23 серпня 1992 року з хлібом та сіллю в Чопі зустрічали дорогих гостей.
Для гостей з Дармштадта, Ніредьгази, Сомботхея, Мішкольца, Міхаловців, Спішської Нової Весі була підготовлена спеціальна програма. 24 серпня 1992 року високі гості відвідали народне віче на Театральній площі.
У присутності кількох тисяч ужгородців відбулося підписання попередньої угоди про побратимські звʼязки між Ужгородом і Дармштадтом. Кілька днів делегація Дармштадта гостювала на Закарпатті, встигла налюбуватися красотами вічномолодих Карпат, дізнатися багато з історії цього краю, побачити чимало цікавих музейних експонатів у Мукачівському замку. Історію Мукачівського замку читайте за посиланням. Приємною була зустріч гостей з етнічними німцями села Павшино Мукачівського району.
Знайомству з Ужгородом був присвячений окремий день з широкою та різноманітною програмою, куди входило відвідання обласного краєзнавчого музею, постійної виставки художників Закарпаття тощо.
У культурну програму входило і відвідання концертів у драмтеатрі та обласній філармонії. Побували гості і на репетиції Закарпатського заслуженого народного хору. Не залишився поза увагою й Ужгородський державний університет, окремі школи та дитячі дошкільні заклади.
Підписання угоди про побратимство
У січні 1993 року численна офіційна делегація з Ужгорода кількістю 103 осіб була запрошена на нові переговори. До складу делегації увійшли депутати міської ради, члени виконкому, кращі вчителі міста, лікарі, бізнесмени, працівники культури, група Закарпатського заслуженого народного хору на чолі з народною артисткою Кларою Балог.
Українці познайомилися з Консультативним центром з використання енергії Південно-гессенського газо- та водопостачання — Лузіенплац. Частина делегації взяла участь у відкритті виставки робіт фотографа Самі Гюнера з Бурси, міста-побратима Дармштадта. У програмі було також відвідування будинків для осіб похилого віку та лікарень Дармштадта. Ужгородці запропонували свій сценарій відвідування названих установ. Наші артисти підготували концерт із колядок, щедрівок, співанок-вінчувань та запальних закарпатських танців. Програму скомпонувала народна артистка України Клара Балог. Німецька сторона не чекала такого сюрпризу. Про новорічні ужгородські традиції першої половини ХХ століття читайте в статті.
У неділю 10 січня відбулась головна подія, заради якої офіційна делегація приїздила в Дармштадт, — підписання Угоди про побратимство.
Процедура відбувалася в залі «Оранжерея». Сюди були запрошені, крім еліти міста, військові аташе США, Англії, представники посольства України в Німеччині.
З того дня почалася активна та плідна співпраця між Ужгородом та Дармштадтом. Майже щорічно делегації відвідують міста-побратими, проводяться різні заходи, фестивалі, спільні концерти та виставки протягом Тижня Німеччини в Україні та навпаки, працює обмін студентами та працівниками в різних сферах, створюються та реалізуються різноманітні спільні ініціативи.
Під час свого візиту до Ужгорода влітку 2024 року колишній обербюргомайстер Дармштадту Йохен Парч сказав: «Коли ви дякуєте нам за допомогу, насправді наша подяка значно більша – за те, що робить Україна та український народ. Ви платите надвисоку ціну у боротьбі за свободу своєї країни та захист Європи. Ми робитимемо все, щоб допомога не тільки залишалася, а й пришвидшилася».
Джерела:
- Книга «Ужгород на зламі епох» Еміл Ландовський
- https://transkarpatia.net/transcarpathia/social/172059-delegacija-z-uzhgoroda-iz-robochim-vizitom-u-misti-pobratimi-darmshtadti/amp.html
- https://uzhgorod.net.ua/news/183063
- https://zakarpattya.net.ua/News/186284-Fotovystavka-Pobratymstvo-Darmshtadt-Uzhhorod-vidkrylasia-v-oblasnomu-tsentri-Zakarpattia-FOTO
- https://www.0312.ua/news/1668068/ak-prohodat-vihidni-u-misti-pobratimi-uzgoroda-darmstadti-foto