З часів створення Української галицької армії минуло вже чимало років, та ця тема досі є актуальною й не менш вражаючою, ніж колись. Адже в руїнах Австро-Угорської імперії постало на дивовижу боєздатне військо, пише сайт uzhhorodfuture.com.ua. Та й ви маєте унікальну можливість дізнатись цілу низку цікавих фактів про їхню інформаційно-комунікаційну систему і те, як все діялося в той період. Тому ходімо мандрувати нашою прекрасною історією!
Про формування УГА
Ймовірно, як вам відомо, 1 листопада 1918 року було створене перше польове укріплення армії. Наголосимо на ще одному, що, певне, ви й знаєте. Спочатку свого існування армія носила назву ГА, тобто Галицької. Українська революція на західних територіях, зокрема карпатських, і формування ЗУНР стали беззаперечним приводом до такої діяльності. Таким чином уже насамкінець 1918 року існувало 15 бойових груп, обумовлених власне регулярною структурою, а також напівпартизанськими й партизанськими характеристиками. Категорично бракувало, як виявилося відразу ж, досвідчених старшин, які здобули вищу освіту з військової справи і це було дуже суттєвою проблемою.
Безсумнівно, цей етап історії України є неймовірно важливим, оскільки це той період, коли яскравим знаком засяяла військова могутність на заході нашої держави та вперше за довгі роки популяризувалася до таких масштабів.
До прикладу, зауважимо на тому, що вишкіл вояків відбувався завдяки старшинським школам і запасним кошам, серед яких – полки і курені. Хоч це все існувало за статутами УСС й австрійської армії з відповідними дисципліною, організованістю, бажанням розвитку, які сягали найвищих рівнів, та кількість часу, відведеного на тренування, таки була недостатньою.
Попри всі труднощі та величезні матеріальні затрати, як вважають експерти історичної галузі, УГА справді проявила себе в ролі однієї з найкращих армій того часу. Тому далі розповімо, як же саме це підлягало реалізації.
Державний секретаріат військових справ ЗУНР та преса як основні шляхи одержання інформації
Безперечно, у будь-якій війні інформаційний потік відіграє чи не вирішальну роль. Так-от, оповіщення про ситуації як на фронті, так і в тилу й комунікації між ними здійснювалося за допомогою Державного секретаріату військових справ ЗУНР, тобто найвищого виконавчого і розпорядчого органу новоутвореної республіки, військової канцелярії та, звичайно, преси.
Утворений 9 листопада 1918 року ДСВС очолили Дмитро Вітовський, а згодом Віктор Курманович. Так зване військове міністерство ЗУНР де-факто формувало державу і це сказано зовсім не голослівно, адже утворення збройних сил, військової адміністрації, проведення мобілізації й різнобічна підготовка людей до таких нелегких обставин та забезпечення армії як інформаційно, так і технічно були завданнями цієї організації. Цікавим є й те, що ДСВС мала структуру, тотожну керівним органам Австро-Угорщини, а саме містила в собі військову канцелярію та 18 відділів. Скоріш за все, як повідомляють фахівці, це зумовлене тим, що старшини здобували австрійську освіту чи служили офіцерами цісарської армії. Тому зовсім не дивним є значна схожість щодо функціонування установ.
Вражаюче, та основу забезпечення війська необхідними даними становив “Вістник Державного секретаріату військових справ”, який вперше побачив світ 1 грудня 1918 року. Завдяки цьому джерелу керівні органи ЗУНР фактично розуміли дійсну ситуацію в країні й могли приймати виважені рішення, що, як-не-як, беззаперечно, важливо.
Також варто наголосити про Пресову Квартиру НК УГА, створену за аналогією з – Українських Січових Стрільців, що діяла впродовж 1914-1918. Ця структура мала на меті керувати пропагандистсько-агітаційною діяльністю. Таким чином у її складі виділяють 7 підрозділів: видавничий, інформаційний – найвагоміші. Ба більше, дбали й про те, щоб видання газет, головним чином, були надіслані до військових частин.
Про пристрої і засоби зв’язку
Ця частина, як ви здогадалися, відіграє неабияку важливість, оскільки в єдності наша сила. Де-факто, як наголошують дослідники, Першолистопадовий зрив став приводом для вагомої реформи у військовій сфері, а саме формування військ зв’язку. Тоді ж розпочався перший етап відновлення телеграфних станцій під керівництвом досвідчених фахівців.
Чітко сформована система зв’язку, забезпечена виробленими в Австрії, Німеччині, Америці, а також Японії польовими комутаторами та телефонною апаратурою тепер набувала в рази більшого значення й перспектив. Хоча такі засоби вітчизняного виробництва зустрічалися не рідше.
Радіотелеграф – значна річ під час схожих подій, тому тут не обійшлося без нього. Суть цього пристрою полягає в наступному: повітря здатне передавати електричні хвилі, які в свою чергу надсилає станція, а вже відбірча їх збирає для відбиваючої, де промені перетворюються в звичайний звук. Можливо, це здалося заплутаним, але на практиці, то досить просто, швидко й неймовірно полегшує життя! Радіослужба УГА, можемо сміливо заявити, виникла власне в Чистилові на Тернопільщині. До того ж, зазначимо, що саме відслідковування ворожих частот було не менш важливим. З цією ціллю залучали до праці перекладачів, що володіли майже всіма європейськими мовами.
Вивчаючи таку тему, яка, звичайно, якнайвлучніше характеризує те, чим жили міста Закарпаття, навіть нам важко було повірити, що все описане існувало насправді. Але куди більше хочемо дізнатись вашу думку. Чи до вподоби такий формат особисто вам?
