Хустський замок — це не лише архітектурна перлина Закарпаття, а й місце, що переповнене легендами та історією. Заснований у XI столітті, замок був свідком численних історичних подій, пережив війни та перемоги, владу різних феодалів та культурні зміни, пише сайт uzhhorodfuture.com.ua.
Зараз на горі, де колись красувався замок, залишилися лише його руїни. Проте ця місцевість лишається туристичною атракцією для людей.
Яким він був?
Хустський замок побудували в кінці XI століття. Це була угорська королівська фортеця, яка захищала соляний шлях з Солотвина. Замок зведений на горі Хасана, а до нього можна було дістатися лише серпантинним шляхом. Хоча старі записи турецького мандрівника Евлія Челебі свідчать про те, що до замку був ще один шлях, який знали лише його володарі, адже він був під землею та з’єднував між собою будиночок стражі у підніжжі гори та будівлі замку.
При вході до замку були великі вхідні ворота, які захищалися прямокутними баштами зі стрілецькими позиціями. Згадки того ж Евлія Челебі свідчили, що оборона замку була дуже добре спланована і кожен, хто намагався напасти на фортецю, одразу ж отримував відсіч.
Перед самими воротами було вирито рів шириною 8,5 метрів, а через рів споруджено перехідний міст. Якщо ж перехідну споруду через рів підіймати, то вороги ніяк не могли дістати до самої фортеці, а дальні обстріли великих кам’яних стін результату приносили мало.
Угорські королі дуже дбали про безпеку. Усередині замку були споруджені казарми для воїнів, корчма та адміністративна будівля, де приймали важливі торгові та податкові рішення. На околицях замкового подвір’я розкидали порохові пушки.
Замок мав дві лінії оборони. Угорський король Бейло III наказав так збудувати замок, аби при прориві ворога на зовнішнє крило їх можна було атакувати із внутрішнього. Таким чином, усередині замку звели високу башту, на якій створили стрілецькі позиції.
Згодом на території фортеці було побудовано хлів та конюшні. Вирили 160-метровий колодязь, який забезпечував водою усіх, включаючи армію. Збудували кухню із кількома житловими кімнатами, аби персонал кухні також жив на території замку, а через деякий час з’явилася і власна пекарня. Замкова територія була обладнана всім необхідним.
Події навколо замку
Угорські правителі будували замок від вторгнення половців. Саме в кінці XI століття від їх нападу страждали усі угорські міста. Відбувалися битви у Хусті, Мукачеві, Ужгороді. Тоді жоден із замків не був захоплений. Хустський замок половці взагалі обійшли стороною через його крутий схил.
А ось напад монголів замок не пережив. Прорвавши оборону, ворог у підсумку замок не захопив для власних цілей, а просто його знищив. Монголи взагалі мали на меті лише захоплення територій і не переймалися тактичною обороною. У 1318 році замок почали перебудовувати.
Вже у 1577 році Хустський замок почали укріплювати й побудували окремі фортифікаційні споруди. Це було зумовлено тим, що у той час очікували напад від татарської орди, яка нападе через 17 років. У 1594 році хан Гірей віддав наказ напасти на Мармароську жупу. До Хустського замку татарська орда дістатися не змогла через великі втрати на підступах до нього. В 1660 році вже до Мармарошу вдерлося турецьке військо, не підозрюючи того, що князь трансільванський Янош Кемень отримав підтримку австрійського імператора Леопольда І, який надіслав цілий німецький гарнізон до Хустського замку.
Коли турки отримали супротив, вони вирішили одразу направити до замку делегацію для переговорів. У склад делегації увійшов і турецький мандрівник Елвій Челебі, який залишив після себе багато записів про хустську фортецю.
17 серпня 1703 року Хустський замок був захоплений військами Ференца Ракоці ІІ у ході національно-визвольної війни. Одразу ж Ракоці II оголосив про незалежність Трансільванії. Замок використовували для зборів дворянства Трансільванії, які розв’язували політичні питання. Так було до 1711 року, адже саме в той час війська Ференца Ракоці II почали програвати війну й австрійські війська зайняли замок, але для стратегічних цілей його вже не використовували, адже повстання втекло до Кошиці.
У 1717 році на Закарпаття здійснили напад кримські татари. 12-тисячна орда увійшла в місто Хуст та намагалася обійти замок стороною не підозрюючи, що в ньому знаходиться цілий гарнізон військових. У підсумку армія із замку пішла в атаку, де поблизу села Вишкова завдала татарам поразки. Тоді армія кримських татар втратила понад 6 тисяч військових.
В це важко повірити, але замок зруйнували не армії завойовників, не їхня грізна зброя, а банальна блискавка. 3 липня 1766 року блискавка влучила у порохову вежу, що спричинило потужний вибух. Від детонування замок почав руйнуватися і більшість його стін просто завалилися. Через два роки у замок знову влучила блискавка, яка завалила ще дві башти. Перспектив на відбудову замку не було ніяких. Руїни замку стали дешевим будівельним матеріалом для мародерів. У 1799 році було прийнято рішення розібрати частину замку для будівництва католицького костелу та адміністративних будівель в центрі Хуста.
Легенда
В той час мало хто міг повірити, що фортеця, яка простояла майже 800 років, могла бути знищеною блискавкою. Одразу ж почали вигадувати історії та легенди. ЗЗа однією із них, замок зруйнував Грігор Пінте, якого у народі називали Пинтя Хоробрий. Ватажок загону опришків румунського походження спорудив пушку із дерева та першим пострілом пробив дах замку, а другим пострілом розбив його стіни.
Дивно, що люди не могли повірити у те, що замок знищила блискавка, а у те, що він міг з легкістю впасти від дерев’яної пушки.
Воно може і могло бути правдою, але Пинтя Хоробрий помер у 1703 році в бою під час атаки на місто Бейра Мар, тож ніяк не міг зруйнувати замок у 1766 році.
За іншою легендою, релігійні селяни вірили в те, що замок розбили тисячі загиблих душ кримських татар, які спустилися на землю заради помсти через кривавий бій під Вишковом.
Краєвиди та руїни
Все, що залишилося від Хустської фортеці, то це її руїни. Окремі елементи стін та чудовий краєвид, який дає можливість побачити усю красу міста Хуст з висоти пташиного польоту.
Зберегли й проїзну частину. Дорогою можна спокійно дійти до залишків замку, але для автомобілів вона все ж таки закрита. Були навіть намагання взяти участь у кількох грантових проєктах від громадських діячів стосовно відбудови замку, але це потребує великих коштів, та і замок треба будувати з нуля. Тож для туристів це лише чудова локація для світлин.
Віртуальна реальність
Львівський стартап Chameleon Age відтворив замок у Хусті в технології доповненої реальності. Над цим проєктом працювали спільно із дослідниками, професорами історії. Згодом була презентація замку у віртуальній площині через додаток. Там же запустили й екскурсію замком за допомогою віртуального гіда.
Над додатком працював програміст Денис Комісар з Ірпеня. Він же доповнив замок інтер’єром, лицарською залою та історичною постаттю Джорджіо Бастою, який і працює у віртуальному замку гідом.
Такий проєкт дозволив ознайомитися з історичними фактами про замок, про його зовнішній та внутрішній вигляд. Але це лише віртуальна історія замку, яка залишиться на екранах ґаджетів.
