Ужгород нарешті дозрів до технологічного прориву. Одна з найбільш трендових тем у середині 2020-х – впровадження штучного інтелекту. Місто ще формує свою ШІ-екосистему – з нерівностями й прогалинами, але з азартом новачка, який щойно зрозумів, що має шанс вирости в щось значно більше. І зараз кожен, хто приборкує ШІ-технології для заробітку, може застрибнути в один із перших вагонів. Які умови для цього, як це зробити – розбираємо в огляді на uzhhorodfuture.com.ua.
Мініпрогноз від нашого видання: якщо темп подій збережеться, місто впритул підійде до появи власного осередку ШІ-ринку. Переважатиме запит на моделі для української мови, локальні автоматизаційні сервіси й невеликі корпоративні рішення, яких бізнес тут давно чекає. І саме розробники, що працюють із конкретними задачами малого бізнесу, отримають найбільшу перевагу: цей сегмент у регіоні нагадує неоране поле та готовий до практичних і дієвих інструментів.
Як Ужгород входить у ШІ-ринок: події, комʼюніті, попит
Ужгород довго залишався містом, де технологічні новини поширювалися швидше за чутками, ніж за офіційними анонсами. Але в один момент щось клацнуло: спершу кілька камерних мітапів, потім – гучніша заявка у вигляді конференції Future Code: AI, яку влаштували IT Cluster Transcarpathia разом з Ужгородським національним університетом.
Захід зібрав понад три сотні людей – для міста, яке звикло до скромних технологічних подій, це був майже мініманіфест про готовність рухатись до ШІ-майданчика. Іншими словами, тут уперше створили нормальну сцену, де розробники можуть у голос говорити про свої інструменти, ідеї чи навіть проблеми з даними.
Що цікаво – на конференції багато говорили про речі, що мають сенс саме для регіону. Наприклад, як локальні компанії можуть автоматизувати дрібні, але виснажливі операції; як туристичному бізнесу впровадити розумні чатботи; як освітні заклади міста вже готують студентів до роботи з моделями. Представники УжНУ прямо натякнули, що університет готовий ставати джерелом команд, які можуть виконувати R&D-частину для місцевих продуктів.
IT Cluster Transcarpathia, своєю чергою, поступово збирає людей докупи: на їхніх подіях можна побачити і бекенд-інженерів, і аналітиків, і тих, хто робить перші кроки у машинному навчанні. Цей рух поки не масовий, але зі щирим місцевим колоритом: коли проявиш себе в маленькому місті, тебе миттєво впізнають і починають тягнути на якісь дискусії, запрошують на воркшопи, просять поради для бізнесу.
Саме бізнес тепер і формує попит. Найчастіше місцеві компанії цікавляться аналітикою продажів, автоматизацією логістичних задач, генеративними сервісами для маркетингу. Бракує моделей і застосунків, які працюють саме в місцевому контексті. А ще в Ужгороді ринок не сформований, тому немає й тиску. Тут справді можна заходити з нуля, не змагаючись за увагу з десятками стартапів, як у великих містах.
Як розробникам заробляти на ШІ-рішеннях у регіоні: практичні кроки
Поки великі міста змагаються за інновації, Ужгород живе мислить більш приземлено. Тут бізнесу потрібні речі, які працюють завтра вранці. І саме в цьому ховається чудова можливість для розробників. Локальні компанії давно звикли робити багато операцій вручну. Будь-яке точкове ШІ-рішення, яке знімає цю рутину, має шанси стати частиною бізнес-процесу.
Почати можна з простих завдань. Наприклад, налаштувати чатбот для готелю або медичного центру, який відповідає швидко й українською мовою; створити модель прогнозування попиту для магазину; автоматизувати обробку заявок у службі доставки. Такі проєкти невеликі за масштабом, але дають портфоліо, репутацію і перших постійних клієнтів.
Далі варто заходити в комʼюніті. IT Cluster Transcarpathia регулярно збирає людей на мітапи та внутрішні обговорення, де розробники мають шанс зрозуміти реальні потреби ринку. Це той випадок, коли жива розмова дає більше за будь-які брифінги. А Ужгородський національний університет може стати партнером на етапі R&D – студенти й викладачі активно шукають теми для досліджень, і частина з них стосується саме прикладних моделей та локалізованих сервісів.
Окрема історія – публічні демо. Після згаданої конференції Future Code: AI в Ужгороді до подібних форматів у місті з’явився апетит. Пішли стартап-пітчі, презентації прототипів, маленькі «тестові сцени» для продуктів. Невеличкі заходи місцевого масштабу дають можливість показати себе, а це хороша стратегія для тих, хто хоче знайти інвестора, перших партнерів або хоча б відчути, як ринок реагує на продукт.
Шлях від ідеї до продукту: як швидко запустити свій AI-проєкт в Ужгороді
Ужгород – місто, де ідеї або зникають у розмовах на Корятовича, або перетворюються на щось реальне буквально за тиждень. Тож якщо хочеш зайти на місцевий AI-ринок, починати варто з малого: пройтися по проблемах бізнесу й подивитися, де найбільше ручної роботи. За розв’язання конкретних задач бізнес готовий платити, якщо економія коштів буде одразу
Другий крок – створити мінімальний прототип. У 21 столітті для цього достатньо кількох вечорів, відкритої моделі й чіткого розуміння, що саме болить у замовника. Можна зібрати робоче MVP за два-три тижні: простий автоматизатор звітів, скрипт для генерації текстів українською, модуль розпізнавання звернень чи навіть базовий прогноз продажів. А вдосконалення можна пропонувати вже на комерційних умовах.
І третє: якщо продукт вистрілив у двох-трьох клієнтів, варто виходити на більшу авдиторію. Саме так і запускаються маленькі технологічні напрямки в регіонах: з відчуттям, що твій продукт комусь справді полегшує роботу. Це шлях, який місто зараз готове підтримувати, бо AI для Ужгорода перетворюється на щоденний інструмент.
